Громадський Майдан Полтавщини

Спільнота територіальної громади Полтавщини

Як Держава буде платити борги за рішеннями ЄСПЛ

Як Мінюст збирається долати проблему державної заборгованості за рішеннями судів.
Как государство будет платить долги по решениям ЕСПЧ

Марія Дунай,
спеціально для
«Судовоюридичної газети»

Звичайно, ми всі вважаємо, що держава нам винна, як мінімум, за те, що ми платимо податки. Але багато українців стикаються з тим, що держава в їхньому випадку боржник в буквальному сенсі.

«Тривале існування проблеми невиконання рішень національних судів призвело до значної заборгованості держави за рішеннями національних судів, що, у свою чергу, завдає значної шкоди державному бюджету України», — заявляють автори законопроекту «Про подолання проблеми державної заборгованості за рішеннями судів», який зареєстрований в Верховній Раді під №8533. Його ініціаторами, а також співавторами супутнього законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо вирішення проблеми заборгованості держави за рішеннями судів» №8534 стали народні депутати Руслан Сидорович, Ігор Алексєєв і Сергій Алексєєв.

Законопроект, який насправді є дітищем Мін’юсту, презентували під гучною гаслом # НетДолгамГосударства. З огляду на хештег, радує, що державні органи йдуть в ногу з часом, але подивимося, що вони пропонують для вирішення проблеми.

Передісторія

12.10.2017 Велика палата Європейського суду з прав людини прийняла рішення у справі «Бурмич та інші проти України», яким 12148 заяв, що стосуються проблеми тривалого невиконання рішень національних судів, були вилучені зі списку справ ЄСПЛ і передані Комітету міністрів Ради Європи для здійснення нагляду в рамках заходів загального характеру, визначених у пілотному рішенні від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».

У пілотному рішенні проблема невиконання і надмірно тривалого виконання остаточних рішень суду в Україні була визнана Європейським судом системної і вимагає негайного вирішення. У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, є наслідком недоліків регуляторної та адміністративної практики органів державної влади. Суд також висловив позицію, що держава не звільняється від відповідальності за несплату грошових зобов’язань, гарантованих законодавством, у разі відсутності коштів на фінансування відповідних витрат.

Що пропонується

Законопроект №8533 передбачає внесення змін до законів «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження», «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Як заявляють автори, він розширює механізми державного виконавця щодо визначення суми заборгованості при виконанні рішень суду зобов’язального характеру в грошовому еквіваленті, що дозволить передавати такі рішення для виплати заборгованості Державній казначейській службі. Законопроект уповноважує територіальні органи казначейства на безспірне списання коштів з бюджету за рішенням суду. Крім того, він передбачає компенсації за тривале невиконання рішень національних судів в розмірі 10% суми, але не більше однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати (на сьогодні ця сума становить 3723 грн, що приблизно дорівнює 111,27 євро).

Таким чином, суму компенсації пропонується збільшити з 3% до 10% від присудженої суми. На думку авторів законопроекту, така сума є достатнім відшкодуванням особам, позовні вимоги яких становили менш ніж 37 тис. грн. Одночасно встановлений розмір компенсації не зможе привести до несправедливого збагачення позивачів у господарських позовами. Запропонована сума є адекватною і не представляє надмірного навантаження на держбюджет.

Проте, з огляду на рівень інфляції в нашій країні, таку суму навряд чи можна назвати достатню справедливу сатисфакцію за тривале невиконання судового рішення.

Терміни подачі заяв про виконання рішень судів стосовно держави в разі прийняття законопроекту №8533 також будуть змінені. Автори заявляють про те, що вводяться нові терміни подачі заяв про виконання рішень судів стосовно держави, які дозволять дисциплінувати стягувачів, а також дадуть можливість більш точно розрахувати потребу в коштах на погашення боргів держави.

Якщо перестати читати, що заявляють автори, і перейти до порівняльної таблиці законопроекту, можна знайти таке.

Терміни дійсно змінюються. Наприклад, раніше в разі, якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Казначейство протягом 5 днів з дня надходження заяви мало повідомити про це стягувача. У разі прийняття законопроекту — 10 днів. При ненаданні стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Тепер в 45-денний термін. Істотність змін викликає сумніви.

А ось ч. 4 ст. 3 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка обіцяла перерахування коштів стягувачу в 3-місячний строк з дня надходження до Казначейства бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей, взагалі виключили. Автори законопроекту пропонують збільшити цей строк до 15 місяців (!).

Ось ми і підійшли до того, що обіцяли в пояснювальній записці до законопроекту, а саме до зміни термінів пред’явлення виконавчих документів. Зараз виконавчі документи подаються в орган виконавчої служби протягом 6 місяців. Законопроект пропонує такий же термін, але змінилося наступне: абзац, який обіцяв, що неподання виконавчого документа протягом 6 місяців не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення, виключений (!). Напевно, саме це зміна, на думку авторів проекту, має дисциплінувати стягувачів.

Наостанок зауважимо, що автори законопроекту подбали про заявників, які проживають на тимчасово окупованій території і не мають можливості отримати повідомлення про прийнятих в їх користь рішеннях Європейського суду і отримати присуджені їм кошти. Так, пропонується розмістити на офіційному сайті Міністерства юстиції України відповідні повідомлення.

Що стосується черговості

В рамках нинішнього законодавства в першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду по пенсійним та соціальним виплатам, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих в результаті злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника. У другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов’язаних із трудовими правовідносинами, в третю — за всіма іншими рішеннями суду.

Черговість в разі прийняття законопроекту не зміниться за винятком того, що стягнення аліментів в першій черзі згадати забули. Крім того, питання черговості виділили в окрему ст. 4-1 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ч. 2 якої передбачили, що вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.

Поговоримо про гроші

Відзначимо, що відповідно до постанови Кабінету міністрів №784 від 31.05.2014, виконання рішень Європейського суду з прав людини здійснює Міністерство юстиції України, а саме урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини і його секретаріат. Перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька повідомила, що зараз на виконанні в Державній казначейській службі знаходиться більш ніж 171 тис. Виконавчих листів на майже 4 млрд грн, тоді як в бюджеті на 2018 року на ці цілі закладено лише 500 млн грн. Проте, виділена сума в 500 млн грн дозволяє задовольнити майже в повному обсязі вимоги стягувачів, які перебувають на обліку в першій черзі в Державній казначейській службі (приблизно 159 570 осіб).

Законопроект передбачає здійснення відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу перерозподілу видатків держбюджету на 2018 року з бюджетної програми 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на бюджетну програму 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, гарантовані державою» в сумі 453 087, 1 тис. грн. Ці кошти були передбачені для виконання рішень Європейського суду з категорії справ типу «Бурмич проти України».

Для вирішення проблеми пропонують збільшення в проекті Держбюджету України на 2019 і наступні роки видатків у розмірі, достатньому для фінансування бюджетної програми на забезпечення виконання рішень суду, що не може не радувати стягувачів, які чекають своїх «кровних» від держави. Крім того, Мін’юст обіцяє, що наступними кроками вирішення проблеми буде скасування мораторіїв, впровадження системи моніторингу законопроектів та чинного законодавства щодо встановлення додаткових пільг, вдосконалення процедури цивільного судочинства проти державних підприємств по відшкодуванню коштів, що виплачуються з держбюджету, встановлення системи постійного моніторингу рішень про стягнення коштів з держави з метою запобігання нових хвиль масових позовів.

Можливо, постійного збільшення видатків бюджету на виконання судових рішень можна було б уникнути, якщо моніторити не судові рішення про стягнення коштів з держави, а причини, які змушують громадян судитися зі своєю державою, та ще й в масовому порядку?

Підсумуємо

Якщо прибрати відволікаючі увагу норми, головними пропонованими змінами насправді є:

— збільшення компенсації за тривале невиконання рішення національного суду з 3% до 10% від присудженої суми;
— збільшення витрат держбюджету на виконання судових рішень;
— надання права виконання судових рішень територіальним органам Казначейства.


Чому складно «вибити» борг з держави

Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у неї відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таке списання коштів має бути здійснено протягом 3 місяців. В разі порушення зазначеного терміну стягувачу виплачується компенсація в розмірі 3% річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення таких коштів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства в порядку черговості надходження таких документів.

Тобто, рішення, де боржником є ​​держава, виконують в порядку черговості і в межах відповідних бюджетних призначень. А значить, існує ймовірність, що в обіцяні 3 місяці рішення виконано не буде. Особливо, з огляду на велику кількість рішень, пред’явлених до виконання, т. Е. «Довгу чергу». До того ж, існують законні шляхи затягування виконання рішень. Саме тому держава є боржником, з якого «вибити» борг вкрай важко.

Джерело: https://sud.ua/ru/news/publication/125872-esli-dolzhnik-gosudarstvo

0

Добавить комментарий